Технології особистісно орієнтованого навчання під час уроків розвитку зв’язного мовлення у 4 класі

    Методи та форми роботи з особистісно орієнтованої технології навчання, які можна застосувати на уроці розвитку зв'язного мовлення у 4  класі:

1.     Технологія  «Асоціативний кущ» (доцільно проводити під час етапів актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

-         Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-         Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-         Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-         Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Наприклад. Асоціативний кущ, складений в 4 класі на уроці розвитку зв’язного мовлення до теми «Твір-розповідь «Мої враження від літніх канікул»:

Літні канікули

Спека

Відпочинок

Цікаві ігри

Ягоди

Прогулянки

 

2.     Технологія «Сенкан» (п’ятиряддя) (доцільно проводити під час етапу рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

Тема (іменник).

Опис (прикметник).

Дія (дієслово).

Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Наприклад, сенкан, складений в 4 класі на уроці розвитку зв’язного мовлення до теми «Твір-міркування «Що таке доброта?»:

Доброта.

Людська, душевна, мамина.

Дивує, зворушує, приваблює, звеличує.

Шануємо, пишаємося, даруємо.

Милосердя, чуйність, людяність.

 Сенкан допомагає узагальнити отриману інформацію, схоплювати складні ідеї та формулювати їх декількома словами. Як правило, на його написання багато часу не потрібно, його пишуть всього кілька хвилин.

3.     Технологія  «Кубування» (метод  полегшує  обговорення різних сторін теми).

Ця стратегія, в якій використовується куб, на гранях якого написані вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

	Лексичне значення слова
	До витоків слова
Речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки	Сполучення слів	Спільнокореневі слова
	Синоніми, антоніми, омоніми

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він  дізнався нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу взнати більше».

Наприклад , під час уроку розвитку зв’язного мовлення у 4 класі у роботі над темою «Написання твору «Зима» можна використати метод «Кубування» під час  роботи в групах.

Лексичне значення слова.

Зима – пора року.

До витоків слова

Зима – означає  кліматичний сезон з найнижчою  температурою.

Спільнокореневі слова.

Зима, зимонька, зимувати, зимовий, зимівля.

Сполучення слів:

Сувора, сніжна, холодна пора,  мало сонячна, морозяна, білосніжна,  безхмарна, близька, вітряна, волога, гарна, довгождана, коротка, минула, м’яка, несподівана, остання, очікувана, сибірська, снігова, суха, тепла, холодна, чудова.

Зустрічати (зиму), виглядати (зиму).

Сніжить, віє. Сіє, морозить, холодить.

Синоніми

Холод, сніговія, білосніжка.

Фразеологізми:

Снігу посеред зими не дістанеш (скупа людина).

Скільки літ, скільки зим  (дуже довго).

Прислів’я:

Літо збирає, а зима з’їдає.

Зима без снігу - літо без хліба.

У лютому сонце йде на літо, а мороз на зиму.

Загадка:   

Хто вночі у лісі, полі

побілив усе довкола?

Хто смереку і ялину

вбрав у сніжну кожушину?  (зима).

4.     Технологія  «Дискусія»

  Дискусії на уроках розвитку зв’язного мовлення, а саме під час написання творів-міркувань,  дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

·        оголошується проблемне питання дискусії (наприклад:  «Чи у кожної людини є своя співуча пір’їнка?» під час роботи над створенням твору-міркування на основі прочитаного оповідання В.Сухомлинського «Співуча пір’їнка»);

·        у групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ»;

·        кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку;

·        через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп;

·        учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові;

·        учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

·        проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

·        кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді твору-міркування.

5.     Метод «ПРЕС» (можна використати на  будь-якому етапі  уроку)

Етапи методу:

—   Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

—   Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

—   Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…

—   Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Наприклад, під час усного переказу «Ромашки» на уроці розвитку зв’язного мовлення у 4 класі можна використати метод «ПРЕС»:

РОМАШКИ

   Навесні Ліда й Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і засіяли її насінням ромашки. 

  Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур’ян, у спеку поливали. 

   Якось уранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і побачили, що ромашки дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя — ніби прозоре зелене мереживо. У кожній квіточці — крапелька роси, а в ній блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки. 

  Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок у букет, але подумали, що зірвані квіти швидко зів’януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка, бджілок і навіть їх. 

  Дівчата вирішили, що ромашки — чудові квіти, нехай собі ростуть.

—   Я вважаю, що… дівчатка дуже працьовиті.

—   Тому що… сестрички вирішили зробити у дворі квітник.

—   Наприклад, вони… розбили клумбу і посадили квіти.

—   Отже,… Оля і Ліда вміють доглядати рослини та берегти природу.

1.     Технологія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

—   Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над твором.

—   Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

Наприклад,  «Письмо в малюнках» під час написання порівняльного опису дерев та складання казки «Горобина і ялина у зимовому лісі» на уроці розвитку зв’язного мовлення у 4 класі:

2.     Технологія «Доповідач-респондент» (можна використати під час усного чи письмового переказу на етапі закріплення уміння переказувати текст): —   прочитати текст, запам’ятати його; —   двоє учнів виходять до дошки: один переказує зміст прочитаного, а інший уважно слухає; —    потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки; —   перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.    Застосовуючи такі технології особистісно орієнтованого навчання під час уроків розвитку зв’язного мовлення у 4 класі, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого мислення.   Саме тому уроки рідної мови повинні бути справжньою «педагогічною майстернею», де слово жило б, трепетало всіма барвами і відтінками в душі кожної дитини, щоб діти кожен вислів сприймали не лише розумом, а й серцем, намагалися побачити живу картину, почути звуки, прислухатися до переданих почуттів  і уміли висловити свої думки.   Щоб зацікавити учнів роботою на уроці, необхідно подбати про гармонійне поєднання його мотиваційного, змістового та розвивального компонентів. Зміст має привабити дітей чимось незвіданим, сприяти розвивальним дидактичним цілям. Дитина має зрозуміти значущість навчального матеріалу. Невичерпаним матеріалом для навчальних занять з мови є саме життя. З великим задоволенням діти зустрічають в класі золоту осінь чи найпрекраснішу весну, срібну зиму чи різнокольорове літо. Кожна складова уроку допомагає створити образ, який змушує дітей хвилюватися, уявляти, фантазувати, спонукає до активної мовленнєвої діяльності.   Є багато цікавих вправ, які допомагають розвинути мову і збагатити словниковий запас учнів. Варто тільки звертати постійну увагу на особистісно орієнтовані технології,  і це обов’язково принесе свої плоди. Хоч не відразу, але через певний проміжок часу мова учнів стає значно багатшою, емоційнішою, вони сміливіше починають висловлювати свої думки і почуття.    Діти молодшого шкільного віку у своїх творах не просто передають переосмислені враження, вони починають цілеспрямовано шукати прийоми для цієї передачі. Можливість відбору таких прийомів прямо пов'язані з особливостями навчання дитини, з оволодінням нею новими способами синтезування образів творчої уяви, які ми використовували під час уроків розвитку зв’язного мовлення у 4 класі: аглютинація (від грецького - склеювання) - поєднання непоєднуваних частин, якостей в одне ціле (Кентавр); аналогія - створення нового за схожістю з відомим. Суть аналогії в тому, що будується образ, який чимось нагадує реально існуючу річ, живий організм; акцентування - підкреслення, загострення окремих ознак: художник малює карикатуру, дружній шарж,  він знаходить в обличчі, фігурі неповторні, притаманні тільки їй особливості, і підсилює їх, загострює; гіперболізація - збільшення або зменшення предметів, а також зміна окремих частин, наприклад «Гуллівер у ліліпутів»; схематизація - прийом, завдяки якому окремі уявлення зливаються, відмінності згладжуються, а схожі риси виступають чіткими; типізація - виділення істотного, повторювального в однорідних образах; реконструкція - створення образів уяви, коли за певною частиною, ознакою, властивістю «домислюється» цілісний образ.  Під час навчання написанню творів та переказів ми використовували для четвертокласників деякі прийомами розвитку творчої уяви засобами слова: ·        «Біном фантазії». Новий образ може з'явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. В такому випадку слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, «соняшник» і «кошик». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменника: соняшник з кошиком, соняшників кошик, кошик на соняшнику. Кожне з цих поєднань може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка. ·        «Фантастичні гіпотези». Ця техніка виражена у формі запитання:»Що було б, якби...?» ·        «Довільне додавання префіксів». Одним із способів словотворчості є деформування слова за рахунок підключення фантазії. Наприклад: бінокль - тринокль, антипарасолька, трикорова, замкіт, віце-пес, суперсірник. Особливо продуктивні нові префікси типу макр-, міні-, максі-(мікропотам, максіковдра). ·        «Конструювання загадки». Цей прийом стимулювання дитячої творчості у концентрованій формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності. ·        «Придумування історії з шостим словом». Дітям дають слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад: п'ять слів, які підказують сюжет казки «Горобина і ялина в зимовому лісі»: горобина, ліс, ялина, ягоди, пташки; з шостим словом, наприклад, шишка. (Історія може бути такою: коли ялинка зрозуміла, що вона не приносить ніякої користі пташкам узимку, до неї прилетів шишкар і став із задоволенням вибирати насіннячко з ялинових шишок). ·        «Створення «вінегрету» з казок». Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Цей метод принесе задоволення дитині від фантазування засобами слова.    Такі види завдань з формування  уяви дітей засобами образного слова у казках, віршах та оповіданнях на уроках розвитку зв’язного мовлення у 4 класі та розвитку репродуктивної уяви молодших школярів дають можливість: ─ створення уявних образів за словесним описом; ─ словесний опис образів; ─ доповнення і зміни тексту; ─ відгадування та складання загадок і формулювання запитань про знайомі об'єкти. Види завдань для розвитку творчої уяви четвертокласників на уроках розвитку зв’язного мовлення: ─ складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями; ─ складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі; ─ складання віршів, загадок, скоромовок. Складання  творів-мініатюр  за опорними  словами  та словосполученнями. Завдання: Оберіть будь-який набір опорних слів і словосполучень із запропонованих нижче; використовуючи їх, письмово складіть маленьке оповідання: а)  горобець, струмок, подих весни, бруньки, свіжість, добрий настрій. б)    крига, джерельце, зима, хуртовина, спить. Складання    творів-описів    на    основі    узагальнення особистих вражень, спостережень у природі. Завдання: -  під час екскурсії поспостерігайте за жителями лісу. Вдивляйтеся в кольори дерев, вслухайтеся  у щебет пташок, а потім спробуйте передати словами звуки, фарби, дотики; - знайдіть у парку найкрасивіший листочок і розкажіть, чому саме його ви виділили серед інших, чим він особливий; - складіть письмовий твір-опис на одну із запропонованих тем: а) Краса зимового лісу б) Горобина і ялина в зимовому лісі в) Замріяна берізка г) Що можна побачити з мого вікна? Складання віршів. Завдання: -   спробуйте створити віршик-метафору, в якому змальовується певний об'єкт природи, (кленовий листочок  у воді, метелик на ромашці, світлячки уночі, місяць за хмарою).     Використання цих завдань та ігор у навчанні сприяють розвитку не тільки уяви і літературних здібностей, вони дають змогу забезпечити розвиток особистості дитини.     У фантазуванні школярів початкових класів  тісно переплітаються пам'ять, мислення, мовлення, емоції, моральний досвід, практичні уміння. Суттєво, що дитина, яка яскраво фантазує в одному виді діяльності, легко переносить цю якість на інші. Основою запропонованих завдань є формування творчості, яка сприяє появі креативності не тільки безпосередньо в навчальному процесі, але  й у повсякденному житті.           Щоб сформувати яскраву особистість, людину демократичного світогляду, слід з перших кроків навчання привчати дітей до творчої діяльності, до уміння робити вибір. Отже, творча робота зі словом — це і методичний засіб, що робить навчання цікавим, і дійова виховна сила. Учителю треба вміти використовувати на уроках ті моменти, які спонукають учнів до творчості. Це може бути окремий художній твір, вражаючі факти із життя конкретної людини, стосунки між людьми, казки, пісні, незвичайні ситуації, природні явища чи просто святковий настрій.

У 4 класі творчі завдання ускладнюються, створюються ситуації, коли учень включається в творчий пошук вирішення проблеми на основі прочитаного. Важливо навчати шукати нестандартні, оригінальні розв’язки, розвивати швидкість, гнучкість, критичність мислення, збагачувати уяву, формувати творчу особистість. У кожної дитини є своя улюблена пора року. Природа, навколишній світ — це вічне джерело дитячого розуму, фантазії. Яскраві образи рідної землі живлять свідомість дитини впродовж усіх років навчання. Так народжуються цікаві творчі роботи  на тему рідної природи.

Люблю весну       Люблю весну в буянні зелені і цвіту. Коли вишні, яблуні і груші вбираються у білі сукні, наче наречені. А над їх п’янким біло-рожевим цвітом гудуть, мов маленькі реактивні вертольотики, джмелі, мухи, хрущі.      Люблю весну за пробудження природи – зеленого дива Землі. Коли з-під снігу та торішнього листя з’являються  перші несміливі стрілочки підсніжників та фіалок. А за ними, ніби в одну мить, простеляється килим зеленої трави з розмаїттям кольорів. Блідо-рожеві грицики, горді нарциси, жовтогарячі, ніби курчатка, кульбабки весело визирають з трави. Вони повертають свої голівки до теплого сонечка, яке  голубить їх своїми промінчиками. Все навкруги цвіте, буяє, радіє.      Люблю весну за теплу радість, яку вона приносить після холодної зими. Люблю весну, коли вбирає вона в святкові шати рідне село. І від тієї пишної зелені і голубого неба на душі стає легко і спокійно.     Просто я дуже люблю весну (Назар, 10 років) Літо      Червневого заспаного ранку сонце рученятами-промінцями полоскотало мене крізь віконну шибку. Я довго не хотів прокидатися, щоб не сполохати тиху душевну радість. Канікули! Нарешті! Такі довгождані та чекані. Не хотів прокидатися  разом зі мною і літній день. Огорнутий світанковим серпанком він сонно-ліниво дрімав. А сонце лоскотало нас обох: «Прокидайтеся! Канікули!»      Люблю канікули. І літній день теж любить канікули. Прокидаємося разом неохоче. У голові – ні краплинки чогось розумного. Кудись поділись формули і задачі, навіть, правила ніби стерлися з моєї пам’яті, як з комп’ютерного диска. У голові – п’янкий дух волі. Свобода! Тепер я не учень, а просто – дитина. До знемоги гасаю по росяних травах, що пахнуть м’ятою і чебрецем. Милуюся хмарками –баранчиками кучерявими, пухнастими курчатками-кульбабками і пишнозеленим килимом трав. Здрастуй, босоноге дитинство!       Канікули пахнуть ароматами полуниці і запашних суниць. Літо вабить розвагами і новими пригодами.      Мій розум відпочиває. Душею і серцем торкаюся довколишньої краси. Ось сонечко малесеньке на стрункій ромашці розправляє крильця, щоб злетіти. А  там, десь у високій густій  траві, виводить свою пісню цвіркун. Біля моїх ніг клопочуться зеленувато-жовті пухнасті грудочки-гусенята. Я люблю канікули і маленько-мяких гусеняток.  І літо здається мені добрим, пухнастим і ніжним як пташенятко.       Люблю літо, бо воно робить мене добрішим. Час пливе розмірено і ліниво. Просто насолоджуюся літньою порою. Набираюся нових сил, заколисаний теплими літніми вечорами.       Люблю літо. (Ярослав, 10 років)    Багато видів діяльності можна використовувати на етапах актуалізації, рефлексії, а також як створення позитивної мотивації до навчання.    Одним із видів комунікативної діяльності  є вправи для створення сприятливого психологічного клімату на уроці, які ми постійно використовували у 4 класі: ·        «Зазирни у дзеркало» (кожен учень, дивлячись у маленьке люстерко, каже собі лагідні, привітні, добрі слова). ·        «Підняти настрій» (кожен по черзі розповідає про свій настрій, з яким він прийшов на урок).  Всі вправи для створення сприятливого психологічного клімату на уроці виконують  такі функції: 1. Навчальну — розвиток уміння сприймати інформацію різної модальності. 2. Релаксаційну — усунення емоційного напруження, створення сприятливої атмосфери. 3. Розвивальну — гармонійний розвиток особистісних якостей. 4. Виховну — психотренінг і психокорекція поведінки в ігрових моделях життєвих ситуацій.    Однак комунікативний підхід до навчання мови вимагає засвоєння таких якостей мовлення, які виявляються тільки в тексті (висловлюванні). Це комунікативні якості: точність, логічність, чистота. Тому доцільно послуговуватись на уроці такими правилами мовного етикету, які записані на таблиці, яка постійно знаходиться у класі: 1. Чітко і правильно вимовляй кожне слово. 2. Не ковтай закінчення, не розтягуй слова. 3. Не засмічуй свою мову вульгарними словами. 4. Не говори про присутніх «він», «вона». 5. Не повторюй поставленого тобі запитання. 6. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 7. Яка головонька, така й розмовонька.    Особистісно орієнтоване навчання сприяє створенню умов, атмосфери, в якій пробуджується творчість. Створити творчу особистість — це і є завдання уроків розвитку зв’язного мовлення. Під час особистісно орієнтованого навчання не використовують порівняння дітей між собою, а звертаються до порівняння себе (вчорашнього) з собою (сьогоднішнім).   На уроках розвитку зв’язного мовлення у 4 класі ми дотримувалися    таких правил: ·        ніколи і нічого не робити за учнів; ·        ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знаннями і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання. ·        постійно знайомити дітей з тими засобами, які можна використати для вирішення завдання, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично.

Такий  особистісно орієнтований підхід до навчання є компонентом педагогічної ідеї В. О. Сухомлинського — ідеї гуманізації школи. Ця ідея є особливо актуальною сьогодні — в непростих умовах техногенного та інформаційного перевантаження і ринкового середовища, де часто втрачається, губиться гуманне, людяне, духовне.    Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень повинен володіти певними якостями: ·        гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях; ·        самостійно і критично мислити; ·        уміти бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального  вирішення; ·        усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі; ·        бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити; ·        уміти працювати з інформацією; ·        бути комунікабельним, контактним, уміти працювати у колективі, різних ситуаціях; ·        уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту.   Особистісно орієнтоване навчання також вимагає дотримання принципів диференціації та індивідуалізації навчання на уроках розвитку зв’язного мовлення.   Четвертокласники  на уроках розвитку зв’язного мовлення завжди готові працювати разом і отримують задоволення від такої взаємодії. Але часто  через невміння узгодити свої дії з діями інших швидко втрачають інтерес до цієї форми роботи.Співпраця учнів з учителем і своїми товаришами дозволяє послідовно, долаючи труднощі, йти до поставленої мети. Знання можуть бути вершиною піраміди, на якій стоїть особистість.